Ще про культуру і критику : На українські теми / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. – Т. 2. – C. 82–94.
Вперше опублікована в журналі: ЛНВ – 1908. – Т. XLIV. – Кн. X.– С. 121–136. Коректа статті без виправлень автора зберігається в ЦДІАК України (Ф. 1233. – Оп. 1. – Спр. 169. – Арк. 203–210 зв.).
Подається за першодруком.
Згідно із записами вченого в щоденнику стаття була написана упродовж 15- 20 вересня 1908 р. (Грушевський М. Щоденник 1904–1910 рр. – ЦДІАК України. – Ф. 1233. – Оп. 1. – Спр. 25. – Арк. 211 зв., 212 зв.). В основу назви цієї публіцистичної праці М. Грушевський поклав заголовок згаданої статті B. Панейка “Культура і критика”. Мотивами до написання статті послужили відгуки в газеті “Рада” на “Історію України-Русі” Миколи Аркаса, з критикою якої виступив М. Грушевський у своєму додатку до рецензії В. Липинського (Див. ком. до статті: “До рецензії д. Липинського”(ЛНВ. – 1908. – Т. 43. – Кн. 8. – C. 318–323). Вірогідно, взятися за перо змусила розмова з видавцем “Ради” Є. Чикаленком, який у своєму щоденнику передає обурення М. Грушевського: “А потім отся історія з “Історією” Аркаса. Це ж сором: написав чоловік “подарок молодим хозяйкам” і “Рада” бере його в оборону проти мене і устами всяких младенців (Піснячевського) доказує, що наука, мов, наукою, а Аркасова книжка “пречудеснейшая” ( Чикаленко Є. Щоденник. – Львів, 1931. – С. 34. Запис від 4 вересня 1908 р.). У своїй статті вчений підтвердив попередні думки щодо низької наукової вартості популярної історії України М. Аркаса та шкідливості її “в ролі підручника національної свідомості”. Таку ж негативну оцінку знаходимо і в листах М. Грушевського. У відповідь на щиру заувагу П. Я. Стебницького, що “в останній історії з “Історією” Аркаса правда не на боці “Л[ітературно]- н[аукового] вістника” (ЦДІАКУкраїни. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 770. – Арк. 93), Михайло Сергійович писав: “І з Вашого докору за Аркаса – позвольте на щирість відповісти щирістю – промовляє до мене не об’єктивний погляд громадянина, як скорше особисті відносини до зачеплених моєю критикою. [...] І не жалую й зараз, по всім, що оцінив книжку Аркаса, як мусив цінити з становища історичної науки і національного виховання, як лиху і недорічну. Жити “з усіма в мирі”, розуміється, спокійніше; але в такім разі треба далі від сучасного українства” (ІР НБУВ. – Ф. 244. – № 52031. Лист від 18 (5) грудня 1908 р.).
В огляді змісту І–V книг ЛНВ, вміщеному на сторінках газети “Рада” (1911. – 9 червня (27 травня), Микола Вороний (під псевдонімом “Amicus”) грунтовно аналізує висловлені у статті М. Грушевського погляди, які “мають гостре прінци- піальне значіння для теперішнього моменту”. Про схвальні відгуки на статтю засвідчують також записи в щоденнику М. Грушевського та епістолярні джерела. Так, у своєму щоденнику від 23 жовтня 1908 р. учений писав: “Був у конторі й “Раді”, заходив пополудні до Чикаленка. Він казав, що “з велик[им] удовольст- вієм” читав мою статтю в X кн[изі] і вихваляв її [...] і жалував тільки, що не всім вона приступна – як Жебуньов перед Ів[аном] Семеновичем] Левицьким боронив ЛНВ – “що там Груш[евського] статті – Геніальний публіцист – коли б тільки язик” (Грушевський М. Щоденник 1904–1910 рр. – ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 25. – Арк. 220 зв.).
Бібліотека
адреса матеріалу: 
